«Мрія – ідея – мета – результат» - інтерв'ю з Тетяною Іваненко

Продовжуємо знайомство з успішними бухгалтерами України. Сьогоднішнє інтерв'ю з Тетяною ІВАНЕНКО, головним бухгалтером фірм «Сучасні Інформаційні Технології» і «Шерм», м.Чернігів. Тетяна є фіналістом конкурсу «Кращий бухгалтер України» 2017 року. Про вибір професії, роботу та особисті захоплення, а також забавну історію про участь в конкурсі «Міс Баланс» 2002 року читайте далі.

«Людина мислить, а Бог рядить» - так коротко можна описати розповідь Тетяни про вибір професії і роботу бухгалтером:

День прийняття Конституції України за місяць до вступних іспитів на юридичний факультет при великому конкурсному наборі буду пам'ятати завжди. У цей фатальний день вирішилася моя доля, оскільки вивчити Конституцію в найкоротший строк для мене було із серії надприродного. А оскільки в юридичному коледжі було бухгалтерське відділення, мої руки віддали пакет документів на спеціальність, про яку я ні найменшого поняття не мала, – «Бухгалтерський облік». 

Але не так страшний чорт, як його малюють. Після коледжу я закінчила Чернігівський державний інститут економіки та управління за фахом «Облік і аудит». Стаж роботи бухгалтером у мене 19 років. У роботі та у професії в цілому мені подобається абсолютно все. Хоча довгий час мріяла все-таки бути юристом. Ставлюся щепетильно до кожного документа й вимагаю такого ж ставлення від інших. Люблю комфорт на робочому місці і вважаю це за важливе і потрібне. Поважаю думку всього трудового колективу й окремо кожного, тому що вважаю, що головне в колективі – теплота стосунків. 

Про дім та родину

Мій дім – моя фортеця. Удома я, так само як і в роботі, завжди прагну комфорту й затишку. Замолоду мріяла про повноцінну родину із сином і дочкою. Маю. Із чоловіком Дмитром ми разом уже 22 роки, які пролетіли непомітно. Сімнадцятирічний син Олександр закінчив школу цього року і входить у новий етап свого підліткового життя. Одинадцятирічна дочка Тетяна навчається в школі. Також членами родини є собака, папуга, хом'яки та рибки. Дуже ціную домашній комфорт і вважаю за головне, коли в домі посмішки, сміх і радість усієї родини. У вихованні дітей дотримуюся методу «власним прикладом». У домашній роботі немає поділу на улюблену та неулюблену: є поняття «важлива, термінова, обов'язкова» і та, що повинна бути виконана в певний момент. 

Як кажуть, Богам – пошана, батькам – честь. Багатократне спасибі батькам за те, що я є. Татові – за те, що коли в дитинстві в мене щось не виходило, він говорив: «Витерла сльози! І вперед!» Це зробило мене цілеспрямованою та наполегливою. Мамі – медику за професією – велике спасибі за те, що вона, нічого не розуміючи в бухобліку, перевіряла мою підготовку до екзаменів із цього предмета. У підсумку це привело мене до диплома «Кращий бухгалтер України». Я зараз така, як є, у першу чергу завдяки батькам. У мої важкі хвилини вони мене підтримували, може, навіть самі не розуміючи, як це важливо для мене. У хвилини радості – думаю, пишалися тим, що в них така дочка. Я дуже їх люблю! 

Про друзів і захоплення

Моїми «подругами» завжди були хлопці. У школі я на них рівнялася, уважаючи, що вони сильні, урівноважені, упевнені і хоробрі. Це привело до того, що подруг жіночої статі в моєму житті небагато, але я дуже рада, що вони є. Я переконана, що кожна людина, яка зустрічається на моєму життєвому шляху, зустрічається не даремно. А чоловік створений бути плечем та опорою для слабкої статі – жінки, наскільки б ця жінка не була сильною сама. І цю якість у чоловіку я ціную найбільше. 

Головним захопленням зараз є дача, де свіже повітря, мінімальна кількість людей, відсутність інтернету та телефонного зв'язку. Відпочинок для мозку – фізична праця, яка, безумовно, облагороджує людину розумової професії. Дітей народила, дерево посадила, а зараз зводжу будинок своїми руками. Дуже захоплююче заняття. Плече та опора в мене є, ми будуємо будинок разом. А оскільки краса врятує світ – роблю свій світ красивішим, вирощуючи тюльпани…. 

Про участь в конкурсах

Усе розпочалося з того, що в липні 2002 року я виграла річну передплату на «БАЛАНС» і поїздку на двох до Криму! І в цьому ж році додаток «Мій любий бухгалтер» проводив конкурс «Міс і Містер БАЛАНС». Тоді я як керівник рекомендувала для участі в конкурсі бухгалтера Наташу. Мої емоції щодо несправедливості умов конкурсу, а саме наявності приставки «головний» до слова «бухгалтер», зацікавили журі. І мені запропонували самій стати учасницею конкурсу. 
За проявлені емоції я отримала втішливий приз – кавомолку. Її разом із дипломом доправили на домашню адресу і вручили моєму батькові зі словами: «Спасибі вам за доньку!» Із того моменту я стала брати участь у різноманітних міні-конкурсах бухгалтерських видань і ... чекати проведення конкурсу для кращих бухгалтерів усієї країни. 

Так, я беру участь у конкурсі «Кращий бухгалтер України»  починаючи з найпершого. Організаторам хочу сказати велике спасибі за те, що створили такий масштабний проект, реалізували його та продовжують удосконалювати своє дітище. Це довга та нелегка праця. Учасникам не перестану повторювати: «Уперед! Не бійтеся, що не вийде, бійтеся, що не спробуєте». 
Моя далека мрія почала здійснюватися п'ять років тому. Тоді потрапила на очі реклама конкурсу на сторінках «БАЛАНСУ». Беручи участь щороку в конкурсі, я отримувала безліч різних вражень, емоцій і досвід. Повільними, але з кожним роком усе більш упевненими кроками я наближалася до фіналу, незважаючи на думки інших людей із цього приводу. І в той момент, коли зрозуміла, що писати есе мені ще вчитися і вчитися, що в черговий раз не змогла перемогти і мрія залишиться мрією, а не реальністю, – пролунав телефонний дзвінок із запрошенням до Міністерства фінансів на вручення диплома. Увійшовши в топ-10, я зазнала багато нових емоцій, про існування яких раніше не підозрювала. Нагородження, як яскравий спалах, залишило свій слід у моєму бухгалтерському житті. Конкурс розкрив у мені, людині цифр і чисел, творчий потенціал. І коли на церемонії нагородження з'ясувалося, що журі знає написані мною рядки... Це враження – найвища нагорода!!! 

Життєве кредо та побажання колегам

Усе в наших руках!  Тільки від нас залежить наше життя. Мріючи, ми наближаємося до бажаного. Наша мрія стає метою певного етапу життя. Спочатку мета здається недосяжною, але ми наближаємо її силою думки, і на якийсь час вона стає настирливою ідеєю. І багато на шляху до цієї мети буває перешкод, і опускаються руки. Але найголовніше – не розірвати ланцюжок «мрія – ідея – мета – результат». Цей життєвий урок я засвоїла добре. І щораз, досягаючи поставленої мети, я починаю мріяти про нову та недосяжну. 

Побажання колегам: шановні бухгалтери, у професійній діяльності завжди допомагайте один одному, простягайте руку підтримки молодим спеціалістам і знаходьте плюси в нашій роботі. 

Також хочу сказати спасибі важливим людям на моєму життєвому шляху: Черниченку Олександру Івановичу (викладачу) – за те, що вклав у мою голову теорію бухгалтерського обліку, завдяки чому я полюбила цей предмет. Вікторії Іванівні (головному бухгалтеру) – за те, що повірила в сили молодого спеціаліста і зробила з мене бухгалтер-практика. Усім директорам – за досвід у професії. Наталі Миколаївні (бухгалтеру) – за психологічну підтримку під час моєї участі в конкурсі протягом 5 років. Я – фіналіст конкурсу «Кращий Бухгалтер України – 2017» завдяки всім вам! 

А Уряду України – велике спасибі за те, що прийняли Конституцію в той рік, коли вирішувалася моя доля як майбутнього юриста.