Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

До 125-річчя від дня народження Сергія Микитовича Рогаченка, фундатора аграрного обліку в Україні

02.06.2025

У жовтні 2025 року виповнюється 125 років від дня народження видатного науковця, теоретика і практика бухгалтерського обліку – Сергія Микитовича Рогаченка. Його ім’я тісно пов’язане з формуванням вітчизняної наукової школи бухгалтерського обліку, зокрема, в аграрній сфері. Саме він стояв у витоків розроблення нормативної бази з організації обліку, створення Плану рахунків та методичних вказівок з ведення обліку в сільському господарстві.

Публікація цієї статті має на меті ознайомити сучасних бухгалтерів – особливо тих, хто працює в аграрному секторі, з біографією та науковим внеском Сергія Микитовича. Його здобутки не лише заклали підвалини для розвитку системи обліку в аграрній галузі, а й залишаються актуальними прикладами системності, методичності та глибокого аналітичного підходу до бухгалтерської справи.


Ранні роки та освіта

Сергій Микитович Рогаченко народився 3 жовтня (за старим стилем і 16 жовтня – за новим) 1900 року в селі Ки́щенці Київської губернії (нині – Уманського району Черкаської області) у сім’ї селянина. Крім нього в сім’ї було чотири брати і три сестри (яких він пам’ятав).

Початкову освіту здобув у церковно-приходській школі рідного села, яку закінчив 1912 року.

Після перерви в навчанні, спричиненої соціально-політичними подіями, 1918 року вступив до Маньківського вищого початкового училища, яке закінчив 1920 року. З 1920 по 1922 рік навчався у Дзендзелівському механічному технікумі.

Родичка Сергія Микитовича – внучата племінниця Оксана – люб’язно надала нам світлину (рис. 1), де він сфотографований у бушлаті та кашкеті учня механічного технікуму. Під бушлатом – оригінальна українська вишиванка, а на шиї – полотняна кокарда.

Рис. 1. Рогаченко С. М. 1920 р., с. Дзендзелівка

Подальше своє життя Сергій Микитович бачив у продовженні навчання, здобутті вищої освіти, і тому впродовж 1922-1927 років він навчався на кредитно-коопераційному сільськогосподарському відділенні Київського кооперативного інституту.

Початок професійної діяльності

Після завершення навчання у кооперативному інституті, в 1927-1928 роках Рогаченко С. М. працював інструктором-статистиком у Криворізькій окружній сільськогосподарській спілці «Селянин», а у 1928-1930 роках – економістом-статистиком кредитної спілки в м. Умані.

1928 року Сергій Микитович Рогаченко одружився з Калиновською Євгенією Михайлівною (у шлюбі пара провела 56 років, рис. 2).

Рис. 2. Рогаченко С. М. з дружиною. 1930 р.

На початку 30-х років пара переїхала в Київ і восени 1930 року Сергій Микитович був зарахований на посаду асистента з бухгалтерського обліку в Київському кооперативному інституті (1930-1931 роки), а в 1931-1932 роках – асистента з бухгалтерського обліку в Київському інженерно-економічному інституті бурякового господарства. Одночасно в 1931-1933 роках був аспірантом із соціалістичного обліку цього інституту.

Після завершення аспірантури, на жаль, Сергій Микитович не захистив кандидатської дисертації. Причини цього факту нам невідомі. Водночас він продовжував працювати асистентом з бухгалтерського обліку. 1934 року, після перенесення столиці колишньої УРСР з Харкова до Києва, Київський інженерно-економічний інститут бурякового господарства приєднали до Київського сільськогосподарського інституту (1954 року цей інститут увійшов до складу Української сільськогосподарської академії).

До 1941 року Сергій Микитович викладав бухгалтерський облік у сільськогосподарській школі та сільськогосподарському технікумі. У січні 1939 року технікум був реорганізований у Київський міжобласний сільськогосподарський технікум, в якому Рогаченко С. М. продовжував працювати викладачем бухгалтерського обліку до 1941 року.

Участь у Другій світовій війні

З початком радянсько-німецької війни доля Сергія Микитовича склалася, як і в багатьох військовозобов’язаних того часу. З першого дня війни він був мобілізований – зарахований заступником начальника мобілізаційного пункту Печерського районного військового комісаріату, який розміщувався в Будинку вчителя в м. Києві (з 22 червня до 10 липня 1941 року). З 10 липня до жовтня 1941 року був завідувачем відділу діловодства 1046-го полку 289-ї Київської стрілецької дивізії (сформована в м. Лубни Полтавської області).

У ніч з 30 на 31 липня 1941 року дивізія та полк спрямовані на фронт. Перший бойовий досвід Сергій Микитович отримав в районі с. Степанці Канівського району Черкаської області на правому березі Дніпра. Згодом до 11 вересня 1941 року займав оборону на лівому березі Дніпра в районі села Прохорівка. Після цього дивізія та полк були скеровані в район м. Пирятина, де наприкінці вересня потрапили у вороже оточення між Пирятином і Лубнами Полтавської області.

У жовтні 1941 року Сергій Микитович потрапив у полон, у табір для військовополонених у м. Хорол Полтавської області. Через місяць йому вдалося втекти з полону. Він добрався до Києва та почав викладати бухгалтерський облік в торгівельній школі і на кооперативних курсах.

Влітку 1943 року Сергій Микитович переїхав до м. Умань Черкаської області, де працював бухгалтером райспоживспілки до 9 березня 1944 року. Після звільнення Умані від німецьких загарбників (у березні 1944 року) призначений начальником Уманської райспоживспілки, а згодом був викладачем бухгалтерського обліку в Уманському кооперативному технікумі до 11 вересня 1944 року.

У вересні 1944 року Сергія Микитовича Рогаченка мобілізували до радянської армії та направили в 23-й артилерійський навчальний полк (м. Житомир), в якому він служив до 10 квітня 1945 року, а потім його відправили на фронт у 2-гу Островську артилерійську дивізію першого Білоруського фронту, де до кінця війни працював у оперативному відділі креслярем. Після демобілізації повернувся до Києва почав працювати викладачем бухгалтерського обліку в бухгалтерській школі Навчального комбінату ЦСУ колишнього СРСР.

Післявоєнна науково-педагогічна діяльність

З вересня 1945 року працював викладачем бухгалтерського обліку в бухгалтерській школі Облікового Комбінату ЦСУ СРСР, а потім згідно з наказом № 180 від 10.12.1945 був призначений старшим викладачем кафедри бухгалтерського обліку Київського сільськогосподарського інституту, який 1954 року перейменовано на Українську сільськогосподарську академію. 1959 року, з відкриттям бухгалтерського відділення в складі економічного факультету, ініціював створення окремої кафедри бухгалтерського обліку та став її першим завідувачем.

1961 року йому було присвоєно вчене звання доцента кафедри бухгалтерського обліку і статистики. На цій посаді працював до 1977 року.

З 1977 до 1979 року за запрошенням працював в Уманському сільськогосподарському інституті (нині – Уманський національний університет), де також заснував кафедру бухгалтерського обліку та був її першим завідувачем.

1 жовтня 1978 року вважається Днем народження кафедри обліку і оподаткування Уманського сільськогосподарського інституту (нині – Уманського національного університету).

Науковий внесок

Сергій Микитович Рогаченко активно займався науковою та методичною діяльністю. Його праці заклали міцний фундамент методики та методології бухгалтерського обліку в сільському господарстві.

Серед найбільш вагомих публікацій варто відзначити:

  • брошуру «Облік у колгоспах» (1950, 1951 рр.);
  • книгу «Первинний облік у колгоспі» (1953 р.);
  • брошуру «Організація фінансового господарства, обліку і звітності в колгоспі» (1953 р.);
  • книгу «План рахунків і вказівки про порядок ведення бухгалтерського обліку» (українською та російською мовами, 1959 р.).

1958 року Сергій Микитович у співавторстві розробив Новий план рахунків бухгалтерського обліку, який із 1 січня 1958 року був запроваджений у 1 500 колгоспах, а з 1 січня 1960 року – у всіх колгоспах колишньої радянської України.

У співавторстві також були підготовлені:

  • «Вказівки з ведення бухгалтерського обліку за Новим планом рахунків»;
  • навчальні посібники:
    – «Бухгалтерський облік у колгоспах» для сільськогосподарських технікумів бухгалтерського обліку (1961 р.),
    – «Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах» (1962 р.),
    – «Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах» для сільськогосподарських технікумів (1968 р.),
    – «Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах» (1979 р.).

Служіння професії та нації

Доцент Сергій Микитович Рогаченко присвятив усе своє життя служінню професії бухгалтера та підготовці фахівців у закладах вищої освіти України. Він був не лише педагогом і науковцем, а й будівничим фахової спільноти.

Сергій Микитович став засновником двох кафедр бухгалтерського обліку – у Києві (1959 р.) та в Умані (1978 р.). Також він був одним із фундаторів наукової школи бухгалтерського обліку в Українській сільськогосподарській академії. Завідувачем кафедри в цій академії він був лише два роки – з 1959 по 1961 рік.

Рис. 3. Рогаченко С. М. Фото з архіву

Під час дослідження біографії Сергія Микитовича виникає логічне запитання: чому такий відданий, продуктивний і фаховий науковець обіймав керівну посаду кафедри нетривалий час?

На наш погляд, формальними підставами для його усунення могли стати відсутність наукового ступеня кандидата наук, безпартійність (він не був членом КПРС), а також пенсійний вік. Утім, неформальні причини, ймовірно, мали глибше підґрунтя. Сергій Микитович мав щиру українську патріотичну душу, був надзвичайно працелюбним науковцем, педагогом та практиком. Його інтелектуальна продуктивність і світогляд, ймовірно, викликали заздрість або спротив як з боку окремих колег у стінах академії, так і поза її межами. Хоча ці припущення не мають офіційних підтверджень, вони видаються логічними в контексті тогочасної суспільно-політичної ситуації.

Варто згадати ще одну промовисту деталь з його щоденного життя: Сергій Микитович послідовно розмовляв і викладав українською мовою. Він читав лекції та проводив практичні заняття українською, добре знав і любив творчість Тараса Шевченка та Лесі Українки, глибоко шанував українські пісні, звичаї та традиції.

До речі, в Українській сільськогосподарській академії у 1970–1980-х роках, на відміну від багатьох інших київських ЗВО, зберігалися певні ознаки вільнодумного українського духу. Одним із тих, хто активно підтримував і плекав цей дух, був саме доцент Сергій Микитович Рогаченко.

Ім’я Сергія Микитовича Рогаченка є невід’ємною частиною історії українського бухгалтерського обліку. Завдяки його науковим розробкам, методикам і навчанню майбутніх фахівців було закладено основи системного підходу до обліку в аграрному секторі.

Для сучасних бухгалтерів важливо знати і пам’ятати про внесок таких постатей, як С. М. Рогаченко, які своєю наполегливою працею та науковою відданістю створили фундамент, на якому досі будується аграрна облікова система. Ця постать заслуговує на належне вшанування – як символ стійкості, професіоналізму та новаторства.

Співатор:
В.А. Дерій
доктор економічних наук, професор

Коментарі до матеріалу
Нове
05.12.2024
Переможці XII Всеукраїнського конкурсу «Кращий бухгалтер України»
Щорічний конкурс «Кращий бухгалтер України», проведений у межах заходів зі зміцнення фахових стандартів у бухгалтерській сфері, завершився 29 листопада 2024 року. Подія, організована Громадською організацією «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» за підтримки генеральних партне...
22.01.2024
Як зменшити обсяг роботи, що звалився на мене та знизити робоче навантаження на всіх працівників фінансової служби? - авторське бачення Валентини Андрієнко
Переможці XI Всеукраїнського конкурсу «Кращий бухгалтер України» Текст ЕСЕ викладено в оригіналі: Військова частина – бюджетна установа, але зі специфічною моделлю ведення бухгалтерського обліку військового майна, оскільки діють не тільки вимоги організації ведення обліку, затвер...
19.01.2024
Як зменшити обсяг роботи, що звалився на мене та знизити робоче навантаження на всіх працівників фінансової служби? - авторське бачення Айни Борових
Переможці XI Всеукраїнського конкурсу «Кращий бухгалтер України» Текст ЕСЕ викладено в оригіналі: Я з нетерпінням чекала, яка ж буде тема роботи цього року. Гадала, що вона буде якось пов’язана із кризовою ситуацією в економіці або з «головним болем» усіх бухгалтерів ...