Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Зараз бухгалтерів багато, а справжніх фахівців, на думку яких можна покластися, – одиниці...

09.07.2018 198 0 2

Продовжуємо серію інтерв'ю з успішними бухгалтерами України. Представляємо вам переможця Конкурсу «Кращий бухгалтер України» 2017 року, головного бухгалтера ДО Комбінат «Прогрес» Державного резерву України, м. Київ — Тетяна ШПИЛЬКА.

1 из 1

Про вибір професії 
У дитинстві я бачила, як працює мама фінансистом: якісь сухі цифри, постійні звіти, пошук помилок… Мене це більше пригнічувало, ніж захоплювало. Тому, коли постало питання вибору професії, я зовсім не хотіла йти маминими стопами в економічний виш. Мене більш захоплювала техніка. Тато моєї найліпшої подруги був ученим, він постійно запрошував нас у свою лабораторію на всілякі випробування. Це було дуже цікаво. Рішення було прийнято, і ми з подругою вступили до Київського політехнічного інституту (за фахом «Автоматизація промислових установок і технологічних комплексів»), щоб стати інженерами. Я старанно, із захопленням навчалась. 
У 1991 році, закінчивши інститут із відзнакою, була направлена працювати до науково-дослідного інституту. Але це були не найліпші часи для науки і досліджень. На відміну від мене, мій чоловік одразу пішов працювати до комерційного підприємства. Він на собі відчув нестачу бухгалтерів на той час. Він і вмовив мене піти на курси бухгалтерів. Сказав: «Спробуй, ти не можеш робити висновки, дивлячись тільки на чужий досвід». Так з інженера я перекваліфікувалась на бухгалтера. 
Спочатку був кооператив, потім ТОВки. Я почала полюбляти бухгалтерію, відчувати логіку в бухгалтерських операціях. Коли стала аналізувати фінансові потоки, зрозуміла, що мені не вистачає знань у сфері економіки, та знову сіла за студентську парту. 
Закінчила університет за спеціальністю «Облік та аудит». Увійшла у смак бухгалтерської професії, про що зовсім не шкодую вже 25 років. 

Про роботу 
Мені дуже подобається моя робота. Я відчуваю натхнення, коли виконую поставлене завдання з успіхом, коли авторитетні люди дають гідну оцінку моїй роботі та роботі всього колективу бухгалтерії. Я дуже ціную вклад кожного працівника бухгалтерії у загальну справу – це мій надійний тил. Як кажуть, і в горі і в радості вже більше сімнадцяти років ми разом працюємо на Комбінаті «Прогрес». Намагаємося проводити і дозвілля разом. На фото: це ми подолали перегони квест-кімнати «Гавайська вечірка». Було дуже гарно, складно, а головне весело. 
Я дуже пишаюся своїм колективом: він справжній, випробуваний часом. На жаль, на сьогодні це рідкість. 
Є ще й інша сторона бухгалтерської професії. Законотворці нашої держави постійно дбають, щоб бухгалтери завжди були в тренді, а також напоготові до усіляких несподіванок законодавства, роз’яснень та коментарів, які практикуючому бухгалтеру треба втілювати у життя, максимально адаптуючи до існуючих потреб. Це дуже великий стимул для розвитку, але й дуже велика відповідальність, яку я відчуваю кожного дня, приймаючи те чи інше рішення. Тут важлива порада та підтримка професіоналів, яким ти довіряєш та з якими можеш порадитись. Наприклад, таких фахівців, які працюють у видавництві «Баланс-Клуб», за що я вам щиро вдячна. Наша бухгалтерія є передплатником видання «БАЛАНС-БЮДЖЕТ».

1 из 1

Про родину 
Мої батьки прожили нелегке, але цікаве життя. Завжди намагалися скрасити сіру буденність чимось яскравим та веселим. Тому виховали мене дуже позитивною та оптимістичною людиною. Батьки завжди були для мене прикладом, як треба ставити цілі та досягати найвищого результату. Виховали в мені такі якості, як відповідальність, наполегливість, пунктуальність, уміння приймати рішення та досягати мети, які знадобились мені в подальшому житті в цілому та в роботі зокрема. Моя бабуся навчила мене бачити в людині щось гарне. Вона завжди мені казала, що погане побачити дуже легко, воно само лізе в очі, а ти роздивись щось добре, воно є, тільки не усі можуть його побачити. 
Зараз, коли я створила власну родину, можу з упевненістю сказати, яка це велика щоденна праця – бути завжди прикладом, зразком для наслідування. І за це я дуже вдячна батькам, які віддали мені часточку своєї душі. Поки жива моя матуся, я можу відчувати себе дитиною, за що мамі окрема подяка.

Про захоплення 
Я дуже непосидюча, мені подобається постійно рухатись вперед, дізнаватись про щось нове, цікаве, дивовижне. Тому я багато подорожую світом, відвідую тренінги та семінари з різноманітних тематик, займаюсь саморозвитком, захоплююсь театром та оперою, займаюсь спортом – ходжу в басейн. Вважаю, шо коли людина розвивається, то її підсвідомість іде в ногу з часом, а душа не старіє. 
Я навчилася мріяти, чітко уявляти, чого я хочу, і тоді з’являється можливість. Якось мені наснилось, що я їду верхи на слоні, і я цього дуже захотіла. Та раптом подруга запропонувала – може, полетимо на Шрі-Ланку? І ось я вже верхи на слоні! Ще майбутні свої подорожі я можу складати з кубиків Лего для дорослих, відвідуючи майстер-класи з Лего-архітектури. Зараз я навчаю себе цінити час, використовувати будь-яку можливість підвищити рівень самоорганізації, щоб вільного часу було якомога більше. Адже у світі так багато цікавого! 

1 из 1

Про участь в конкурсі «Кращий бухгалтер України»

Зараз, коли участь у конкурсі позаду, можу з упевненістю заявити, що без подібних заходів важко оцінити власний професійний рівень, визначити свої сильні та слабкі сторони. До того ж, чи можна досягнути перемоги, не беручи участі у змаганнях? Я давно знайома із журналом «БАЛАНС». Протягом останніх років чула про конкурс та його переможців. У 2017 році вирішила випробувати себе, оцінити свій рівень, свої знання та вміння. Чи пройду я з ними хоч би перший етап? Почала з тестування. Коли відповіла на всі запитання правильно, у мене зашкалював адреналін. Згадалися студентські роки, коли я раділа зданому іспиту. Після цього вирішила брати участь у конкурсі. 
Коли про моє рішення дізнався мій керівник Сергій Володимирович Рубан, то підтримав мене і сказав: «Зараз бухгалтерів багато, а справжніх фахівців, на думку яких можна покластися, – одиниці, і я вважаю Вас серед них». Така підтримка надала впевненості, але й підвищила рівень відповідальності. 

1 из 1

Моє кредо 
У мене було багато випробувань по життю – це й безповоротні втрати близьких, і хвороби. Але незважаючи на всі примхи долі, я вирішила йти вперед, не засмучуватись та бути за все вдячною. Я посміхаюсь життю, а воно посміхається мені! 

Побажання колегам у всіх регіонах України 
Щиро хочу побажати колегам: не сумнівайтесь у собі, не бійтися брати участь у конкурсі, відповідати на запитання, тому що це класно, це здорово! Це підвищення власної самооцінки, самоствердження в першу чергу. А потім ще ти відчуваєш зовсім інше ставлення до тебе оточуючих.

1 из 1

Коментарі до матеріалу