«Не бійтеся випробувати свої сили» - інтерв'ю з Світланою Пімоновою

Світлана Пімонова - заст. головного бухгалтера ПАТ «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний», м. Дружківка Донецької області. В інтерв'ю вона поділилася з нами про вибір професії, роботу, життя і родину. А також про свої враження після участі в конкурсі "Кращий Бухгалтер України"

Про вибір професії

Не можу сказати, що з самого початку прагнула стати бухгалтером. Просто на момент мого вступу до ВНЗ були популярні економічні професії, а з усього переліку мені була близька бухгалтерія.

Під час навчання у мене була виробнича практика на промисловому підприємстві. Я закінчила внз з червоним дипломом, і мені запропонували залишитися на кафедрі, забезпечувати викладання економічних дисциплін, основною з яких був «Бухгалтерський облік». Своїми знаннями я охоче ділилася з майбутнім поколінням бухгалтерів. І хоча була дуже молодим викладачем, але двоє моїх студентів зайняли призові місця в обласній олімпіаді. Зараз багато хто з моїх колишніх студентів вдало влаштовані в житті, причому працюють саме за фахом. Я пишаюся тим, що внесла свою лепту в їх освіту і допомогла стати професіоналами.

Після 2 років викладання в ВНЗ я вирішила, що пора реалізувати свої знання на практиці. Спочатку пішла працювати на Дружківський фарфоровий завод бухгалтером по нарахуванню зарплати. Потім влаштувалася в страхову компанію - займалася впровадженням програмного забезпечення 1С:Підприємство, а потім і його супроводом. Пізніше мене призначили на посаду заступника головного бухгалтера, на якій я працюю вже понад 5 років.

Наша компанія представляє собою мережу з 38 філій. Моя робота цікава і різноманітна. Мені дуже подобається бухгалтерський колектив наших філій. Вони працюють чітко! Я вдячна тим, хто допомагав мені в особистісному зростанні: мій фінансовий директор і головний бухгалтер, які зараз вже не працюють. Проблеми, звичайно, є. Так як центральний офіс нашої компанії знаходиться в Донецькій області, ми також постраждали від подій, що відбуваються в останні три роки. Уряд постійно змінює «правила гри» для нашого регіону, тому нелегко втриматися на плаву і залишатися на тому ж рівні розвитку, що і раніше.

Про що я мрію

Якби я не стала бухгалтером, вибрала б роботу з дітьми. Так як місто у нас невелике і розваг мало, у мене є мрія: відкрити дитячий творчий центр (в тому числі і для діток з проблемами зі здоров'ям).

Про родину

Нас в сім'ї троє: я, чоловік Андрій і дочка Софійка. Чоловік працює оператором на заводі. Доньці 8 років, навчається в 3-му класі. Наша сім'я шанує українські традиції. Наприклад, кожне Різдво ходимо в Святий вечір колядувати, а я обов'язково готую кутю за старовинними рецептами. Моє коріння виходять з Полтавської області, україномовного села, тому я дуже люблю українську мову, українську культуру і намагаюся цим зацікавлювати свою сім'ю. Ми намагаємося відвідувати всі традиційні свята в місті. З чоловіком ми були знайомі задовго до того, як почали зустрічатися. Потім між нами пробігла іскра, і ми зрозуміли, що не можемо жити один без одного. Цього року відсвяткували 10-ти річчя подружнього життя.

У 2015 році мій чоловік був мобілізований і якийсь час перебував на лінії розмежування. Коли твій коханий чоловік знаходиться там, звідки багато хто не повертаються, починаєш розуміти цінність життя. Андрій - моя опора в житті, завжди в усьому мені допомагає, без його порад і оцінки не обходиться жоден сімейний захід.

Моє сонечко - дочка Софійка. У центрі дитячої та юнацької творчості нашого міста Софія відвідує дві студії. Це студія малювання і творча студія прикладного мистецтва «Соняшник». Тут діти займаються ліпленням із солоного тіста і формуванням з нього картин. За три роки занять Софійка не раз займала призові місця на міських та обласних конкурсах. Ми намагаємося виховати в доньці повагу, любов до своїх близьких, любов до своєї країни. Софійка завжди нам допомагає і виправдовує всі наші очікування. Ми нею дуже пишаємося і дуже її любимо!

Мої батьки дуже позитивні і енергійні люди. Разом вони вже більше 40 років. Я дуже люблю своїх маму і тата, дуже їх поважаю, і вдячна їм за те, що вони завжди дають мені право вибору і в усьому мене підтримували, навіть якщо мій вибір був неправильним. Я вдячна своїй матусі за те, що вона виховала в мені почуття відповідальності, стійкість до життєвих негараздів, швидкість реакції на події, що відбуваються. Мій тато - самий добрий і розважливий. Я люблю придумувати щось нове в житті, а він завжди підтримує мої починання. Зараз головне захоплення батьків - дача. Там вони проводять весь свій вільний час.

Мої захоплення

Найулюбленіші захоплення - вишивка бісером, скрапбукінг, вивчення психології (особливо дитячої).

Світлана - переможець конкурсу «Кращий бухгалтер України - 2016». Кілька слів про участь в конкурсі

Про конкурс я дізналася з розсилки «Баланс-Клубу». Спочатку не зважилася брати участь: побоювалася, що моїх знань буде недостатньо для такого серйозного конкурсу. Але коли вже пройшов термін реєстрації, пошкодувала, що не стала учасницею. І мені пощастило: терміни реєстрації продовжили. Коли я пройшла перший етап конкурсу, то виявилося, що питання для мене були не такими вже й складними.

Найважчим було написання есе. Хотілося вкласти душу в творчу роботу, щоб вона була корисна для інших бухгалтерів, а можливо, і для викладачів. У написанні есе мені допомогла облікова політика нашої організації, розроблена фінансовим директором І. О. Кравченко, за що я їй дуже вдячна. А взагалі участь у конкурсі захоплює! З нетерпінням я чекала наступного етапу, кожен день переглядала свій рейтинг. Коли побачила, що увійшла в десятку кращих, то зрозуміла, що зусилля, спрямовані на постійне навчання, самоосвіта, не проходять даремно. В цьому році я планую знову взяти участь в конкурсі!

Моє кредо: Завжди знаходити час на самоосвіту.

Побажання колегам в різних регіонах України

Хочу побажати майбутнім учасникам конкурсу: не бійтеся випробувати свої сили. Ми часто себе недооцінюємо, а цей конкурс допомагає нам розвиватися і ставати впевненіше!