Бухгалтеру потрібно більше стабільності

Знайомтесь: Котяш Марина Андріївна, головний бухгалтер Інституту програмних систем НАН України (далі – ІПС) – всесвітньовідомого наукового центру, що входить до складу Кібернетичного центру НАНУ. Загальний стаж роботи бухгалтером – 44 роки, з них 24 роки очолює бухгалтерію ІПС.

– Марино Андріївно, розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили стати бухгалтером?

– У школі я дуже любила точні науки, зокрема математику. Мені подобалось рахувати, вирішувати математичні задачі. Крім того, мій сусід працював бухгалтером. Він і став для мене прикладом. Я зрозуміла, що саме в такій професії мені знадобляться мої математичні здібності. Тому після закінчення 8-го класу школи я вступила до Рівненського сільськогосподарського технікуму на спеціальність «бухгалтер у сільському господарстві». Після закінчення технікуму мене направили за розподілом (у той час таке практикувалося) в Рівненську область у радгосп «Озерний». Там мені відразу запропонували посаду заступника головного бухгалтера радгоспу. 

– Зразу ж після технікуму?

– Так. Спочатку було дуже важко. У той час потрібно було щомісяця складати «Баланс» і везти його в банк. До моїх обов’язків входило нарахування зарплати. Потім я вела рахунок «Основні засоби», а також рахунок «Молодняк тварин». І так я пропрацювали там 5 років – з 1972-го до 1977 року.

– Як далі складалась Ваша кар’єра?

– Потім я вийшла заміж і переїхала до Києва. У мене вже було двоє маленьких дітей, тому пріоритетом для мене було розташування роботи поблизу дому, дитячого садка та школи. Я влаштувалась у найближчий до мого місця проживання ЖЕК на Оболоні, в якому і пропрацювала 13 років: спочатку на посаді бухгалтера, потім провідного бухгалтера і, нарешті, головного бухгалтера. Одночасно, працюючи в ЖЕКу, я здобула вищу освіту – закінчила Національний аграрний університет у м. Києві за спеціальністю «бухгалтерський облік у сільському господарстві».

– А як же Ви стали головним бухгалтером ІПС?

– Наприкінці 80-х ми з чоловіком отримали квартиру на Теремках. Їздити на роботу через весь Київ декількома видами транспорту було важко. Тому відразу вирішила шукати роботу поближче до нової домівки. Вибір випав на Кібцентр. Спочатку там не було вільних вакансій, і мені запропонували тимчасово обійняти декретну посаду звичайного бухгалтера. І я погодилась. Це було на початку 90-х років. А після розпаду Радянського Союзу, у 1992 році розпочалася криза. Чисельність Кібцентру скоротилася більш ніж утричі. Багато працівників звільнялися за власним бажанням, оскільки не було державних замовлень, що призвело до скорочення та невчасної виплати зарплат. Це були часи, коли зарплату видавали тією продукцією, яку виробляло підприємство. Наприклад, у нас зарплату часто видавали не грошима, а цукром, холодильниками, шифером тощо – тим, чим розраховувались інші підприємства з інститутом за надані послуги. Згодом у результаті реструктуризації мене призначили головним бухгалтером ІПС. З тих пір і до цього часу я і працюю саме тут на цій посаді.

– То це вже 24 роки?

– Так. І ще в 1992 році, коли були дуже малі зарплати, які до того ж і грошима не видавали, я знайшла декілька приватних підприємств, де вела бухгалтерію за сумісництвом. Так і освоїла не лише бюджет, а й комерцію.

– Отже, виходить, що Ви працювали і в сільському господарстві, і в комунальному, і в бюджетній сфері, і в комерційній. Бухгалтерія в якій галузі, на Вашу думку, найважча?

– Найважче – у сільському та в комунальному господарстві. У сільському – тому що потрібно знати, крім усіх інших сфер, також будівництво, тваринництво, рослинництво та інші специфічні питання. У житлово-комунальному секторі багато поточної роботи, яка більше пов’язана з боржниками та скаргами мешканців багатоквартирних будинків.

– Які проблеми є в бухгалтерії зараз?

– У бухгалтерії проблеми єдині: по-перше, дуже часто змінюються нормативні документи, які, до того ж, нечітко написані, тобто норми законодавства можна трактувати по-різному, а по-друге, дуже низька зарплата в державних установах. 

– Як Ви вирішуєте ці проблеми?

– Ми передплачуємо багато різної літератури, у тому числі й ваш журнал «Баланс-Бюджет». А багато інформації отримуємо через Інтернет.

– Якими електронними продуктами користуєтесь?

– Ми користуємося програмою М.Е.Дос, за допомогою якої звітуємо до контролюючих органів. Також у нас є спеціальна програма, розроблена нашим інститутом, у якій ми копіюємо бюджетні звіти.

– А чи читаєте Ви в інтернеті статті, новини, коментарі?

– Так, читаю - в основному бухгалтерські новини.

– Ну і останнє запитання. Як Ви думаєте, що треба для покращення роботи бухгалтера?

– Для цього потрібно зменшити кількість звітності, яка ще й багато в чому дублюється і яку доводиться щомісяця подавати до різних контролюючих органів. Ну й поменше змін до законів, більше стабільності.

– Марино Андріївно, дякуємо, що приділили нам увагу. Удачі Вам, сил і натхнення у Вашій нелегкій роботі!