Як бухгалтер із 40-річним стажем скажу – головне працювати чесно

Раїса Павлівна Санжаровська – головний бухгалтер із майже 40-річним стажем у бухгалтерії. Про шлях у професії, роботу та побажання бухгалтерам України читайте в нашому інтерв'ю.

– Як Ви прийшли в професію бухгалтера?

– Навчалася в інституті на економіста, але закінчити навчання не вдалося через важку хворобу. Після поновлення закінчила економічний технікум у Дніпродзержинську (на сьогодні – Каменське) за професією «плановик».
Відразу роботу за професією мені не надали – працювала на вагонобудівному заводі розподільником робіт. І навіть через декілька років не змогли дати роботу за спеціальністю, тому була змушена перейти на котельно-зварювальний завод обліковцем. Там паралельно підмінювала касира, потім стала бухгалтером на виробництві, пізніше – заступником головного бухгалтера. І так, у 1975 році, я стала головним бухгалтером заводу.  

– Розкажіть про Вашу роботу головним бухгалтером.

– Працюючи головним бухгалтером на котельно-зварювальному заводі, із директорами мені не пощастило. Вони були недосвідчені, безвідповідальні й не хотіли мене розуміти як бухгалтера. Неодноразово при інвентаризації виявлялися приписки готової продукції, а це на котельно-зварювальному заводі далеко не голка з ниткою – виявити не становило зусиль. Директори не розуміли цього, доводилося передавати інформацію вищим органам. Так директори змінювалися, а я залишалася працювати. Зрештою нерви мої не витримали і я звідти звільнилася.
Наступне підприємство, на якому я працювала головним бухгалтером, було «Бюро подорожей». Це була найцікавіша робота в моєму житті! Прийшла я на посаду заступника фінвідділу – головного бухгалтера. Не секрет, коли прийшла туди, бардак був неймовірний! Не вівся облік путівок на позабалансовому рахунку, та й путівки валялися скопом на столі бухгалтера.
Я стала наводити порядки і в усьому розбиратися. Після першої ж ревізії перевіряючі були ошелешені! За результатами перевірки вони направляли за обміном досвідом до мене інших бухгалтерів, щоб я і їх навчила. Відправляли мене у відрядження по області навчати інших бухгалтерів, проводити перевірки.
На великий жаль, у 90-ті маршрути скоротили. Зарплату відповідно теж. Мені довелося вийти на пенсію. Правда, не на довго. Запросили головним бухгалтером в УТОС. Директор підприємства вирішив зайнятися будівництвом. Було дуже важко. Я знала облік на виробництві, а от із будівництвом не була на «ти». Довелося чимало навчатися, зокрема в інших головних бухгалтерів. Так, за допомогою головного бухгалтера одного з банків, яка мене дуже багато консультувала й допомагала, уже будучи на пенсії я освоїла і будівництво.
На той час будівництво було тією галуззю, де всім було все одно, ніхто не хотів брати на себе відповідальність, і навіть директор не хотів нічим займатися. Робота бухгалтера стала в себе включати ще й роботу головного інженера. Крім того, на підприємстві було налагоджене виробництво продукції (спеціальних кнопок), до складу якої входив дорогоцінний метал – срібло. До мене срібло зберігалося в касі, але я розуміла, що це не правильно. Як бухгалтер просила окреме приміщення, яке б відповідало всім вимогам. І добилася! Мені дали добро на обладнання окремої кімнати, я зв'язалася з охоронними структурами, і зробили повноцінне окреме приміщення із сигналізацією. Так, я і як головбух, і як інженер навела і тут порядок. Хоч і хотіла вийти на пенсію, але мене дуже просили залишитися, і так я пропрацювала ще 9 років будучи пенсіонером. Постійно скорочувалося виробництво, а з ним і оклади. Мій оклад головбуха заводу докотився до 100 гривень, і я пішла на відпочинок.
Відпочивала недовго. Упросили піти бухгалтером у ЖЕК. Три місяці ЖЕК був без бухгалтера, благали хоч звіти допомогти здати. Так я тимчасово пропрацювала у відомчому ЖЕКу три з половиною роки, поки його не розформували.
Після цього на роботу запрошували, але я вже не погоджувалася.

– А де Ви брали інформацію, навчалися під час роботи? 

– Мені ніхто не допомагав, усе проходила сама. Читала постійно закони. У той час було складно – я розуміла закон так, а перевіряючими він трактувався по-іншому. Регулярно ходила до податкової, консультувалася в них. Іноді і додому брала почитати роз'яснення. Бувало, мию посуд і думаю, а чи все правильно я зробила, закінчую мити й сідаю знову читати.

– Яке Ваше побажання бухгалтерам?

– Головне побажання – чесно працювати. Не погоджуватися вести «чорну бухгалтерію». Відразу видно, коли подвійна бухгалтерія, так працювати не можна. Ще бажаю бути уважними та вимогливими, а то ви на щось очі закриєте, а при перевірці з вас вимагатимуть, а відповідати вам. Ну і наостанок – читати та вдосконалюватися, без цього ніяк.