Коли важливе професійне судження бухгалтера
Незважаючи на відсутність чіткого визначення терміна «професійне судження бухгалтера», можна сказати, що це висновок головного бухгалтера, який відповідальний за повноту та достовірність бухгалтерської звітності, про деталі визнання і оцінки різних об'єктів обліку у фінансовій звітності. Інакше кажучи, це професійна оцінка об'єктивних чинників, здатних вплинути на прийняття рішення про визнання інформації у фінзвітності.
І хоча саме керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку (п. 6 ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІV), в практичній діяльності вимога забезпечення неухильного виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, єдиних методологічних засад бухобліку, по факту входить до кола обов’язків головного бухгалтера.
У процесі формування професійного судження бухгалтер зазвичай приймає рішення, чи зможе об'єкт бухобліку служити джерелом економічних вигод, яка ймовірність припливу або відтоку цих вигід, з яким ступенем надійності можна виміряти вартість об'єкта. Таким чином, професійне судження необхідно в першу чергу, щоб вирішити питання чи включати об'єкт у Баланс або до Звіту про фінансові результати.
Професійне судження безпосередньо пов’язане із обліковою політикою підприємства, визначення якої передбачає вибір методів, способів і процедур обліку серед наявних варіативних складових щодо певного об’єкту обліку. А за наявності неоднозначності трактувань законодавства або суперечності трактування його положень, професійне судження бухгалтера дозволяє обрати найбільш адекватний варіант застосування облікових процедур у кожній конкретній господарській ситуації.
Наведемо основні ситуації, коли важливе професійне судження бухгалтера. А також добірку авторських матеріалів, які допоможуть вам сформувати та закріпити власне професійне судження, захиститися від помилок і знайти вихід із будь-якої ситуації.
Вибір методу нарахування амортизації основних засобів та малоцінних необоротних активів
Серед передбачених п. 26 П(С)БО 7 методів розрахунку амортизації бухгалтер має обирати найоптимальніші, керуючись очікуваним способом отримання економічних вигід від його використання.
За впливом на фінрезультат ці методи умовно можна поділити на три групи:
1) прямолінійний метод. Стосовно фінрезультату цей метод найбільш нейтральний, адже показники чистого прибутку (збитку) щороку зменшуються на суму амортизації рівномірно.
2) виробничий метод. Він повністю прив’язаний до фактичного обсягу випуску продукції на об’єктах, які амортизуються. Однак застосування методу обмежене тим, що не завжди можливо визначити виробничу потужність об’єкта протягом усього терміну його експлуатації.
3) прискорені методи нарахування амортизації (зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний). Вони дозволяють у перші роки експлуатації списати значну частку вартості основних засобів.
Щодо малоцінних необоротних матеріальних активів, то тут є два методи нарахування амортизації: списання на витрати 100 % вартості при введенні об’єкта в експлуатацію та по 50 % в місяцях уведення та вилучення активів з експлуатації.
Детальніше про правила застосування усіх методів амортизації, обліку їх результатів та вплив на фінрезультати підприємства ви можете ознайомитися у матеріалах:
Виробничий метод амортизації для податкових цілей: хто, коли, як
Прискорена амортизація: умови застосування та практичні моменти
Приклади визначення вартості ОЗ для амортизації (частина 1)
Приклади визначення вартості ОЗ для амортизації (частина 2)
Прискорена податкова амортизація: нові старі правила
Виробничий метод амортизації в податковому обліку: із чого розпочати
Вимушений простій основних засобів: чи призупиняти нарахування амортизації
Чи можна нараховувати амортизацію на основні засоби і нематеріальні активи за період карантин
Чи потрібно нараховувати амортизацію на основні засоби під час їх ремонту
Амортизація: методи нарахування
Визначення способу амортизації нематеріальних активів
За загальним правилом для вибору методу амортизації нематеріального активу ураховуються умови отримання майбутніх економічних вигід. Якщо визначити такі умови неможливо, то амортизація нараховується прямолінійним методом (п. 26 П(С)БО 8). До вибору методу амортизації для нематеріальних активів слід підходити так само, як і для основних засобів: виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід.
Нематеріальні активи в обліковій політиці
Операції з емфітевзисом: як відобразити в бухобліку
Емфітевзис як об’єкт бухобліку
Проводити чи не проводити переоцінку необоротних активів
Як правило, переоцінку проводять, якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу (п. 16 П(С)БО 7).
Підприємства можуть вести облік основних засобів за пріоритетною – історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання цих об’єктів або за переоціненою вартістю.
Тому навіть якщо зазначена відмінність перевищила поріг суттєвості, підприємство, не знайшовши вигід у проведенні переоцінки, може й відмовитися від неї.
Переоцінка основних засобів: головні правила
Переоцінили об’єкт ОЗ: що в обліку з податку на прибуток?
Переоцінка основних засобів: основні правила та облік
Як переоцінка ОЗ впливає на фінансово-господарську діяльність
Визначення порогу суттєвості
Як правило, за поріг суттєвості використовують такі значення:
- або 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства;
- або 10 %-ве відхилення залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості.
Однак може бути і інший критерій суттєвості. Вибір має бути підпорядкований обраній стратегії управління. Залежно від того, зменшує чи збільшує свою вартість у часі конкретний об’єкт основних засобів, за допомогою зазначеного елемента облікової політики можна впливати на зміну первісної вартості активів.
Про те, які вигоди із цього матиме підприємство, дізнаєтесь із матеріалів:
Облікова політика: критерії суттєвості
Суттєвість в МСФЗ при оцінці деяких статей
Оцінка сільгосппродукції
Сільгосппідприємства мають два альтернативних методи оцінки готової продукції для первісного її визнання:
- або за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані в місці продажу витрати;
- або за виробничою собівартістю згідно з П(С)БО 16.
Від обраного методу оцінки продукції залежить склад витрат звітного періоду, а отже, фінансовий результат та чистий прибуток (збиток). Зокрема, у разі оцінки за справедливою вартістю доходи та витрати визнаються під час оприбуткування продукції та в подальшому на кожну звітну дату, а за виробничою собівартістю – лише в момент реалізації.
Оцінка та облік готової продукції зернових культур
Облік у овочівництві: способи оцінки продукції
Оприбутковуємо зерно: виробнича VS справедлива вартість
Справедлива вартість біоактивів та сільгосппродукції: як визначати та обліковувати
Вибір методу оцінки запасів під час вибуття
Метод середньозваженої собівартості. Доцільність його використання зумовлена рівномірністю їх списання, реальністю стану залишків запасів на балансі та вартості витрачених матеріальних цінностей. Метод полегшує роботу й не вимагає детального обліку руху за кожною одиницею запасів. Недоліки: не приділяється увага останнім за часом цінам, а вони більш доречні в оцінці доходу та для прийняття управлінських рішень; у період підвищення цін метод призводить до того, що підприємства оголошують більший прибуток, ніж реально отримують.
Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО). Цей метод простий у використанні та запобігає можливості маніпулювання прибутком. Залишки невикористаних матеріалів відображаються в активі балансу за цінами, які максимально наближені до реальної ринкової вартості, на дату складання звітності. В умовах інфляції нові за часом придбання запаси, як правило, мають більш високу ціну закупівлі. Реалізація старих запасів за поточною ринковою ціною формує більшу суму прибутку від реалізації.
Метод нормативних затрат. Цей метод полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни в нормативній базі мають регулярно перевірятися і переглядатися.
Про особливості застосування цих та інших методів оцінки запасів (метод ідентифікованої собівартості та ціни продажу) ви дізнаєтесь із матеріалів:
Запаси в обліковій політиці: що вказувати?
Проведення тесту на знецінення/відновлення корисності основних засобів
Застосування тесту на знецінення є обов’язковим для всіх підприємств (крім бюджетних установ і підприємств, що застосовують МСФЗ). Однак для підприємств, що подають Фінансову звітність мікропідприємства (форми № 1-мс та № 2-мс), є вибір (п. 8 розд. I П(С)БО 25): відображати в обліку необоротні активи за первісною вартістю без урахування зменшення їх корисності або із урахування.
Зміна корисності основних засобів
Зменшення (відновлення) корисності основних засобів: навіщо, коли та як
Облік переоцінки та зміни корисності основних засобів на сільгосппідприємстві
Коментарі до матеріалу