На практиці добре відомий конфлікт між посадами головбуха і фіндиректора, який виникає з відмінності цілей кожної посади.
Від бухгалтера вимагається:
А від фінансового директора потрібні:
Часто бухгалтер спрямовує всі свої сили на податкову звітність, а до фінансової звітності відноситься формально (аби цифри збігалися).
А керівник підприємства взагалі вважає складання і подання офіційної звітності тягарем і не джерелом даних, які потрібні йому для прийняття управлінських рішень.
Тому фіндиректор вимушений вибудовувати окрему систему управлінського обліку на вимогу керівництва підприємства, а не базуватися на бухобліку. У цьому випадку ведуться два різних обліки, а значить, доводиться витягувати і систематизувати потрібні облікові дані двічі для різних цілей і різних користувачів.
Або візьмемо інший приклад. Фіндиректору хочеться ризикнути, наприклад залучити інвестора, узяти кредит, знайти спосіб вкласти тимчасово вільні гроші підприємства.
При цьому головний бухгалтер займає обережну позицію, думаючи тільки про податки і власні додаткові трудозатрати при оформленні документів, а не про вигоду підприємства. У результаті потрібне рішення не приймається або гальмується.
Адже кожний дивиться на проблему, завдання, що стоїть перед підприємством, зі своєї дзвіниці.